ПІЦА "МАРГАРІТА"

.

 Широко поширена легенда розповідає, що в 1889 році Маргарита Савойська, дружина італійського короля Умберто Першого, знаходячись в своїй літній резиденції Каподімонте поблизу Неаполя, виявила екстравагантне бажання покуштувати неаполітанської піци, популярну їжу бідняків в ті часи. Проте придворний кухар, що досконало володів приготуванням блюд французької і п'ємонтскої кухні, не був, на жаль, знайомий з кухнею Південної Італії. Тому терміново послали за якимсь Рафаело Еспозіто, власником кращої неаполітанської піцерії, і він пригостив королеву трьома піцами, випечені в його закладі спеціально для неї: двома традиційними і однією, "на ходу" зімпровізованою ним на честь такого випадку. "Авторська" піца Еспозіто була викладена червоними томатами, зеленим базиліком і білою моцарелою, що відповідало кольорам італійського національного прапора, і саме вона сподобалася королеві більш всього. А надалі Еспозіто назвав свою "патріотично" оформлену піцу - "Маргарита", на честь королеви.
Проте в 1974 році італійський історик Массимо Альбертіні називає цю легенду чистою вигадкою. Жодного особливого резонансу його заява не викликає, проте знаменитий неаполітанський гастроном і журналіст Коррадо Ерічеллі робить у зв'язку з цим своє власне "кулінарне" розслідування, результати якого роблять історію створення піци "Маргаріта" правдоподібнішою. Згідно його версії трибарвна піца "триколоре" була дійсно вперше приготована 1889 року, а саме 6 червня при королівському дворі в Неаполі. Проте майстра звали Паппіно Бранді. У винагороду за свій "винахід", що довівся у прямому розумінні слова "до двору", він отримав особливу грамоту, яку і сьогодні можна побачити в родинній піцерії "Бранді".

Маргарита народилася 20 листопада 1851 року в Туріні в аристократичній сім'ї. Їй ще не виповнилося і сімнадцяти років, як в квітні 1868 року вона виходить заміж свого кузена Умберто, спадкоємця трону. Опісля через десять років помирає король Віктор Еммануїл Другий, і Умберто сходить на престол. А оскільки матері Умберто на той час вже не було в живих, саме Маргарита стає першою королевою держави Італії.
Молодий король успадкував не найблагополучнішу країну. Безробіття на півночі і крайня убогість на Півдні пропонували благодатний грунт для розвитку рухів соціалістів і анархістів. Вже в перший рік правління Умберто пережив перший замах на своє життя. Договір з Бісмарком зобов'язав Італію до непомірних для італійської економіки тієї пори інвестицій армії і флоту, і це в той час, коли в країні не вистачало елементарних продуктів харчування. Перенаселеність, бідність і інші соціальні проблеми стали причиною масової еміграції з Італії. У квітні 1897 року слідує вже другий по рахунку замах на короля. Третій замах - 29 липня 1900 року - зробив королеву Маргариту вдовою.
Маргарита на 26 років пережила свого чоловіка. Вона була відома своєю добродійною діяльністю, протегувала мистецтвам і була настільки улюблена в народі, що навіть поет Джозі Кардуччі, гарячий республіканець, вигадав в її честь хвалебну оду.

Єдиний син королеви Маргарити, король Віктор Емануель Третій, став з часом пристрасним автоаматором і колекціонером автомобілів. Вже до 1903 року в королівському автопарку їх було дванадцять. І, дивним чином, його захоплення автотехнікою передалося королеві: вона із задоволенням роз'їжджала по Європі в гігантському, спеціально сконструйованому для неї білому лімузині, в якому розташовувалися місця для 7 чоловік і що вміщав в себе до 400 кг багажу, чим викликала у газетярів велике здивування.

Маргарита померла 4 січня 1926 року у віці 75 років після серцевого нападу. Через шість днів королеву поховали поряд з її чоловіком в Пантеоні в Римі. Позаду її труни йшов ї син, король Італії Віктор Емануель Третій, а праворуч – прем’єр міністр Італії Беніто Муссоліні.

ПІЦА МАРГАРІТА 
Тісто для піци
7 гр (1/2 oz) сухих дріжджів
1 ст л цукру
250 мл (9 fl oz) гарячої води
350 гр (12 oz) муки
1 ст л солі, 1 ст л оливкового масла

Начинка:
400 гр банку консервованих томатів, порізаних
2 зубчика часнику, роздавлені
2 ст л сухого базиліку
1 ст л оливкового масла
2 ст л томатної пасти
100 гр (3 1/2 oz) сиру Моцарела, порізаного
2 ст л сиру Пармезан, тертого
сіль і перець

1. Покласти дріжджі і цукор в миску з діленнями і змішати з 4 ст. л. води. Залишити постояти в теплому місці 15 хвилин, поки суміш не запіниться.

2. Змішати муку з сіллю і зробити колодязь в центрі. Додати масло, суміш з дріжджами і воду, що залишилася. Дерев'яною ложкою замісити тісто.

3. Викласти тісто на посипаний мукою стіл і місити 4-5 хвилин. Повернути в миску, накрити рушником і залишити на 30 хвилин, щоб воно піднялося в 2 рази.

4. Місити тісто ще 2 хвилини, розтягнути його руками, потім покласти тісто на деко, пальцями розтягуючи його краї, щоб воно було рівніше. Тісто повинне бути не товще 6 мм, оскільки воно ще підніметься при запіканні.

5. Щоб зробити начинку, потрібно покласти помідори, часник, базилік, оливкове масло, сіль і перець у велику сковороду. Тушкувати 20 хвилин, поки соус не почне густіти. Додати томатну пасту і злегка остудити.

6. Намазати основу начинкою, посипати моцарелою і пармезаном і запікати в підігрітій духовці при 200 гр °С протягом 20-25 хвилин. Подавати гарячим.